https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya/hhii-povidomlennya-pro-suttyevi-zminy-v-majnovomu-stani-psz/
• Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року
№ 1700-VII передбачено два види конфлікту інтересів:
• Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
• Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
• На платформі «Prometheus» (посилання - https://prometheus.org.ua/) розміщено безкоштовні навчальні онлайн-курси «Конфлікт інтересів: треба знати!» та «Конфлікт інтересів: треба знати! Від теорії до практики», які сприяють опануванню базовими практичними інструментами для ефективності виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання встановлених заборон і обмежень з урахуванням помилок та проблемних питань, виявлених під час правозастосовної практики.
• Посадова особа з метою забезпечення вчасного запобігання та ефективного врегулювання конфлікту інтересів може періодично складати самостійно тест на наявність (відсутність) конфлікту інтересів.
• Cтаттею 27 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі – Закон), передбачено, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
• Відповідно до статті 1 Закону до близьких осіб належать: члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта.
• Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
• Положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на:
• 1) народних засідателів і присяжних;
• 2) близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи;
• 3) осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.
• У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.
• Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.
• У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
• Відповідно абзацу 2 частини 7 до статті 9 Закону України від 13.03.2014 № 876-VII «Про Національну гвардію України» особи, які претендують на зайняття посад у головному органі військового управління Національної гвардії України, оперативно-територіальних об’єднаннях Національної гвардії України та їх органах військового управління, з’єднаннях військових частинах, вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров’я чи установах, що входять до складу оперативно-територіальних об’єднань Національної гвардії України, повинні письмово повідомити відповідних керівників про близьких осіб, які проходять службу або працюють у Національній гвардії України
• Відповідно до статі 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі – Закон) подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
• Розділом IV Закону передбачено обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища, а саме особам, зазначеним у частині першій статті 3 Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
• Також, особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:
• 1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
• 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
• Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.
• Передбачене обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:
• 1) даруються близькими особами;
• 2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
• Подарунки, одержані особами, зазначеними у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, підприємству, установі чи організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
• Рішення, прийняте особою, зазначеною у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, і на ці рішення розповсюджуються положення статті 67 Закону.
• Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними.
• Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:
• 1) відмовитися від пропозиції;
• 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
• 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
• 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
• Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.
• Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.
• У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.
• Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.
• Положення цієї статті не поширюються на випадки одержання подарунка за наявності обставин, передбачених частиною другою статті 23 Закону.
• У випадку наявності в особи, зазначеної у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з питання до Національного агентства, яке надає відповідне роз’яснення.
•
Відповідно до статі 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі – Закон) викривач – це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Відповідно частини 3 статті 272 Кодексу України про адміністративні правопорушення викривач є свідком у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією.
Згідно із статтею 3 внесеними до Кримінальним процесуальним кодексом України викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування та є заявником.
Права та гарантії захисту викривачів поширюються на близьких осіб викривача (частина третя статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).
Звертаємо увагу, що згідно з приміткою до статті 53 Закону України «Про запобігання корупції» близькими особами викривача є особи, зазначені в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції».
Права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».
Законом України «Про запобігання корупції» не визначено термін, на який фізична особа набуває статус викривача.
У разі не підтвердження наведених у повідомленні фактів викривач не втрачає права та гарантії захисту, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».
Умови розгляду повідомлення
Повідомлення підлягає розгляду за сукупності наступних умов:
містить інформацію про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»;
якщо наведена у повідомленні інформація стосується конкретної особи;
повідомлення містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Канали для повідомлень про можливі факти виникнення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інші порушення Закону
внутрішні канали повідомлення – способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу;
зовнішні канали повідомлення – шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки;
регулярні канали повідомлення – шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем НАЗК, іншому суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація.
Заходи захисту викривача
Заходами захисту викривача та його близьких осіб у зв’язку із здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» можуть бути:
за наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривача, його близьких осіб – звернення до правоохоронних органів;
при порушенні трудових прав викривача, його близьких осіб або загрозі їх порушення:
• інформування керівника або роботодавця про права та гарантії захисту викривача, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» та необхідність їх дотримання;
• звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції;
• звернення до відповідного суду.
Права викривача
• бути повідомленим про свої права та обов’язки;
• отримувати підтвердження прийняття та реєстрації повідомлення;
• на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача;
• на конфіденційність;
• повідомляти про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» анонімно;
• у разі загрози життю і здоров’ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;
• на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;
• на винагороду у визначених законом випадках;
• на отримання психологічної допомоги;
• на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках;
• на отримання інформації про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.
Гарантії захисту у разі загрози життю, здоров’ю та майну викривачів та близьких осіб
За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривачів, їх близьких осіб у зв’язку із здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Гарантії захисту трудових прав викривача
Викривачу(а) та його близьким особам у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» не може бути:
відмовлено у прийнятті на роботу;
звільнено чи примушено до звільнення;
притягнуто до дисциплінарної відповідальності;
піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу;
відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту).
У разі відсторонення викривача від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік.
Викривач, його близькі особи, звільнені з роботи у зв’язку з повідомленням підлягають негайному поновленню на попередній роботі (посаді), а також їм виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення викривача, його близької особи на роботі (посаді) розглядається більше одного року не з їхньої вини, їм виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач має право:
користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
залучити адвоката самостійно та отримати відшкодування витрат на адвоката та на судовий збір у зв’язку із захистом прав особи як викривача;
на представництво Національним агентством його інтересів в суді.
Умови отримання винагороди викривачем
Право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у 5000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.
Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Розмір винагороди не може перевищувати 3000 мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.
В кожному випадку суд встановлює конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті, з урахуванням критеріїв персональності та важливості інформації.
У разі відсутності хоча б одного із критеріїв суд прийматиме рішення про відмову у виплаті винагороди.
Винагорода виплачується викривачу за рахунок Державного бюджету України органами державного казначейства.
Відповідальність за порушення прав викривача
адміністративна – за незаконне розголошення інформації про викривача, його близьких осіб чи інформації, що може ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень, штраф від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік (частина друга статті 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
кримінальна – за незаконне звільнення працівника з роботи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років (частина перша статті 172 Кримінального кодексу України).
Повноваження уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції у сфері захисту викривачів
• організація роботи внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», отримання та організація розгляду повідомленої через такі канали інформації;
• співпраця з викривачами, забезпечення дотримання їхніх прав та гарантій захисту, передбачених законом;
• надання працівникам відповідного органу чи юридичної особи або особам, які проходять у них службу чи навчання, чи виконують певну роботу, методичної допомоги та консультацій щодо повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» та захисту викривачів, проведення внутрішніх навчань з цих питань.
Права уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції у сфері захисту викривачів
витребувати від інших структурних підрозділів відповідного органу чи юридичної особи документи та робити чи отримувати їх копії;
викликати та опитувати осіб, дій або бездіяльності яких стосуються повідомлені викривачем факти, у тому числі керівника, заступників керівника органу, установи, організації;
звертатися до Національного агентства щодо порушених прав викривача, його близьких осіб;
вносити подання керівнику відповідного органу чи юридичної особи про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності за порушення Закону України «Про запобігання корупції»;
виконувати інші визначені законом повноваження, спрямовані на всебічний розгляд повідомлень викривачів та захист їхніх прав та свобод.
Роз’яснення НАЗК від 23.06.2020 № 5 «Щодо правового статусу викривача»(посилання - https://nazk.gov.ua/uk/documents/shhodo-pravovogo-statusu-vykryvacha/)
Роз’яснення НАЗК від 09.07.2020 № 6 «Щодо надання викривачам безоплатної вторинної правової допомоги» (посилання - https://nazk.gov.ua/uk/documents/shhodo-nadannya-vykryvacham-bezoplatnoyi-vtorynnoyi-pravovoyi-dopomogy-2/)
Роз’яснення НАЗК від 14.07.2020 № 7 «Щодо особливостей перевірки повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» (посилання - https://nazk.gov.ua/uk/documents/shhodo-osoblyvostej-perevirky-povidomlen-pro-mozhlyvi-fakty-koruptsijnyh-abo-pov-yazanyh-z-koruptsiyeyu-pravoporushen-inshyh-porushen-zakonu-ukrayiny-pro-zapobigannya-koruptsiyi-2/)
Роз’яснення НАЗК від 26.10.2020 № 10 «Щодо правового статусу викривача у кримінальному провадженні» (посилання - https://nazk.gov.ua/uk/documents/roz-yasnennya-vid-26-10-2020-10-shhodo-pravovogo-statusu-vykryvacha-u-kryminalnomu-provadzhenni/)
Роз’яснення НАЗК від 09.12.2020 № 11 «Щодо правового статусу викривача у провадженні про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією» (посилання - https://nazk.gov.ua/uk/documents/roz-yasnennya-shhodo-pravovogo-statusu-vykryvacha-u-provadzhenni-pro-administratyvni-pravoporushennya-pov-yazani-z-koruptsiyeyu/)
Роз’яснення НАЗК від 24.02.2021 № 3 «Щодо механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»(посилання - https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/0.-Rozyasnennya-Vykryvach-Zaohochennya.pdf)
Роз’яснення НАЗК від 24.02.2021 № 4 «Щодо забезпечення права викривача на конфіденційність та анонімність» (посилання - https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Rozyasnennya-4-vid-24.02.21.pdf)
Методичні рекомендації та розʼяснення
